Як команда Садового привласнила 127 мільйонів на ремонтах вулиць та інфраструктури Львова
Андрій Садовий заявляє, що живе на зарплату мера — близько 60 тисяч гривень, але 12 березня 2026 року, саме в день обшуків у Львівській міській раді, перебував у Каннах на міжнародній виставці нерухомості MIPIM. До Франції мер прибув не сам — делегація налічувала 20 осіб, з яких лише четверо були представниками ЛМР, решта — бізнесмени.
Про це пише ГО “Нон-Стоп Україна”
Поки правоохоронці працювали у львівській Ратуші, Садовий перебував за кордоном, представляючи Львів на міжнародному заході. І це лише один епізод із діяльності міської влади, після якого виникає цілком логічне питання: куди насправді йдуть мільярди львівського бюджету і хто роками освоює ці кошти?
Все просто: мільйони з міського бюджету розподіляються через закупівлі, в яких великі комплекси робіт об’єднують в один тендер без лотів, встановлюють вимоги до матеріально-технічної бази, вимагають наперед називати субпідрядників та залишають короткі строки для подання пропозицій. Така конструкція одразу відсіює підприємства, які могли б виконати окрему частину робіт, але не мають ресурсів, щоб претендувати на весь багатомільйонний підряд.
У результаті конкуренція звужується ще до моменту визначення переможця, а разом із нею — і кількість компаній, які реально можуть поборотися за бюджетні кошти.
Показовий приклад — 68 407 916,92 грн на ремонт вул. Т. Шевченка, які отримало ТОВ «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ». На тендер учасникам дали лише вісім днів — з 15 до 23 квітня 2026 року, а весь комплекс робіт знову не розділили на лоти. Водночас від учасника вимагали підтвердити можливість виконати весь обсяг робіт та заздалегідь визначити субпідрядників, якщо їхня частка становитиме 20% і більше. Договірна ціна, локальні кошториси та відомість ресурсів подавалися вже переможцем, що створює питання до формування остаточної вартості після завершення конкурсу.
За тією ж схемою провели закупівлю на 25 777 326,74 грн для ремонту трьох вулиць — Творчої, Ковельської та Земельної. Їх також об’єднали в один тендер без лотування, а на підготовку пропозицій залишили лише вісім календарних днів.
Учасник мав підтвердити спроможність виконати весь комплекс та ще до визначення переможця повідомити про субпідрядників або співвиконавців. Договір отримало ТОВ «ТБТ».
Далі — 23 339 465 грн на аварійно-відновлювальні роботи шляхопроводу на вул. Кульпарківській для ТЗОВ «ВК РЕММ», 6 332 636 грн на капремонт дороги по вул. Винна Гора у Винниках для ТОВ «БК «ЗАХІД НЕО БУД» та 3 200 949,80 грн на заміну ліфтового обладнання на вул. Стрийській, 78 для ПП «СРБК «ПОРТАЛ». Разом — 127 058 294,46 грн. А тепер головне: коли одна й та сама модель — відсутність лотів, короткі строки, вимоги до субпідрядників і питання до кошторисів — повторюється у різних закупівлях, це вже питання не одного ремонту, а всієї системи розподілу бюджетних підрядів.
А тим часом Садовий в соцмережах демонструє свою «проукраїнську позицію», яка в 2025 році обернулася публікацією військово чутливої інформації про міську інфраструктуру.
26 вересня він оприлюднив фото, точне розташування, призначення та технічні характеристики муніципального індустріального парку в Сигнівці. Через дев’ять днів — 5 жовтня — саме цей район опинився під ракетним ударом, а об’єкти парку були пошкоджені та частково знищені.
Збіг обставин, який щонайменше ставить питання: навіщо під час війни мер публікував у відкритому доступі настільки детальну інформацію про об’єкт?
То виникає питання: скільки ще мільйонів пройде крізь цю систему? Ми вже скерували скаргу та заяву про вчинення кримінального правопорушення з вимогами перевірити 68 407 916,92 грн, 25 777 326,74 грн, 23 339 465 грн, 6 332 636 грн та 3 200 949,80 грн, законність тендерних вимог, правомірність визначення переможців, формування очікуваної та договірної вартості, ціни матеріалів, фактичні обсяги робіт, витрати на техніку й транспорт, можливе завищення цін, невиконання робіт, їх якість та можливе розкрадання бюджетних коштів.
Тож Садовий живе не на зарплату, а на відкатах із бюджетних потоків. Поки львів’янам розповідають про дороги, інфраструктуру та розвиток міста, десятки мільйонів проходять через тендери з обмеженою конкуренцією, а одні й ті самі компанії отримують багатомільйонні підряди. 127 мільйонів гривень у п’яти закупівлях — і це лише те, що вже лежить на поверхні. Питання тепер просте: скільки з цих грошей осіло в кишенях тих, хто роками контролює бюджет Львова?