Деякі питання до авторів ухвали щодо інтеграції усіх міських поліклінік до складу ТМО
Скажу відверто: питання інтеграції поліклінік до ТМО на сьогодні є дуже актуальним для львівської громади. Воно, можливо, є доцільним і правильним. Разом з цим варто розглянути перспективу інтеграції дуже широко, щоб не допустити помилок, оскільки головним правилом будь-якого лікаря є «Не нашкодь». Медицина, особливо у воєнний час, є однією з ключових галузей міста, а її реформа, а саме об’єднання поліклінік з ТМО – це не просто технічне рішення, це вибір між ефективністю системи та доступністю для людини, централізацією ресурсів і збереженням медицини поруч із домом, обіцянками на папері і реальними гарантіями для лікарів і пацієнтів. У разі ухвалення остаточного рішення ми маємо відповісти на ключові запитання – чітко, публічно, з цифрами й документами. Нижче публікую запитання до авторів ухвали, які виникли з аналізу офіційних документів, заяв влади, критики експертів, скарг пацієнтів і дискусій у соцмережаж, а також аналізу запитань, які були поставлені медичним персоналом на зустрічах колективів поліклінік. Вони розділені на блоки: фінанси, доступність, персонал, майно та формат. Це точно не звинувачення. Це інструмент для чесного діалогу. Почнімо.
А. Питання щодо фінансування первинної ланки після об’єднання.
Ключовий підхід роботи сімейної медицини – це стати центральною фігурою у веденні людини з її запитами до охорони здоров’я. Сімейний лікар має розпочинати і завершувати лікування біля 80% випадків хвороб – це світовий тренд. Тому, Кабмін своєю Постановою No232 закрив «первинку» в обласних лікарнях з 2023 року – обласні заклади втратили право на окремий договір з НСЗУ на ПМД. Постанова No1503 продовжує цю логіку: первинка в межах кластерного закладу (яким є 1-е ТМО) може фінансуватись лише до кінця 2025 року. І за логікою розвитку первинної меддопомоги вона не має бути приєднана до лікарень. Що далі — невідомо. Жодної письмової згадки чи гарантії, що кластерний заклад зможе надалі отримувати кошти з НСЗУ, немає.
1. Чи є стовідсоткова гарантія у письмовій формі від Кабміну, МОЗ або НСЗУ щодо можливості фінансування первинної ланки кластерним закладом після об’єднання у 2026 році? Якщо так – яка? Чи не руйнує об’єднання первинки з лікарнями автономність сімейної медицини?
Б. Питання про доступність і якість послуг для пацієнтів
Впродовж 2025 року записатись відповідно по скеруванню НСЗУ, наприклад, на безоплатне УЗД у поліклініку 1 ТМО, яка розташована по вул. Мазепи, – неможливо, а в інших поліклініках – можливо. Черга на здачу крові в плановому порядку до поліклініки ТМО 1 («на Мазепи») могла коливатися від 30 до 50 днів, тоді як в інших поліклініках міста – від 0 до 5 днів.
2. Чи не втратять поліклініки свою гнучкість та орієнтованість на пацієнта після приєднання до ТМО? Чи не буде втрачена доступність медичної послуги? Хто і яким чином гарантує збереження доступності та не перетворення практично всіх медичних послуг на платну послугу в комунальному закладі міста Львова, зокрема 1 ТМО? Ким, яким чином, будуть створені моніторингові групи щодо доступності медичних послуг у ТМО, про які згадували автори ухвали? Коли будуть створені наглядові ради у ТМО?
В ухвалі щодо інтеграції, а саме в Концепції щодо інтеграції поліклінічної мережі з ТМО, у пунктах 2.2 та 2.4, йдеться про те, що поліклініки не мають власних КТ та МРТ, а після приєднання усі пацієнти будуть «отримувати медичні послуги в межах однієї мережі без черг і зайвих скерувань». Також варто зазначити, що в межах Програми медичних гарантій послуга КТ та МРТ фінансується НСЗУ відповідно до скерування лікаря, або пацієнт оплачує цю послугу за власний кошт.
3. Хто буде фінансувати послугу КТ та МРТ після приєднання до 1 ТМО? Якщо місто – де це передбачено в бюджеті? Якщо НСЗУ – що зміниться у Програмі медичних гарантій, щоб можна було отримувати ці медичні послуги без черг і зайвих скерувань, як зазначено в ухвалі? Чому сьогодні мешканець міста Львова з направленням від необхідного для цього спеціаліста відповідно до Програми медичних гарантій до кінця року не може безоплатно зробити КТ/МРТ у ТМО 1? Що саме зміниться, якщо після об’єднання це буде можливо?
В. Питання про долю будівель і мережі поліклінік
У мережі Facebook деякі політики та лідери громадських думок висловлюють побоювання щодо згортання наявних медичних послуг у деяких існуючих поліклініках. А саме, йдеться про поліклініки на вул. Руській, 20, та дитячу поліклініку за адресою: просп. Червоної Калини, 57.
4. Чи не буде поступово згорнута медична послуга в міських поліклініках, зокрема в медичних закладах за адресами: вул. Руській, 20 та просп. Червоної Калини, 57? Чи не будуть закриті або перепрофільовані приміщення поліклінік після об’єднання?
Г. Питання про персонал і умови праці
16 жовтня 2025 року, під час презентації нової редакції ухвали, а також під час стратегічних сесій, насамперед у сімейних лікарів виникали питання умов праці, оскільки вони не є однаковими. Насамперед йдеться про розмір заробітної плати та механізм її нарахування – між деякими медичними закладами різниця може сягати 6246 грн / 1 лікар / міс.
5. Якщо заробітні плати будуть уніфіковані — як саме це буде зроблено? Яким буде колективний договір після приєднання поліклінік до ТМО? Яким буде механізм нарахування заробітної плати у сімейних лікарів, вузьких спеціалістів?
В Ухвалі також згадується, що буде одна єдина медична інформаційна система (МІС). Проте в усіх поліклініках міста та ТМО 2 використовується МІС «Хелсі», а в ТМО 1 — МІС «Доктор Елекс». Також у пояснювальній записці згадується, що буде «запущено єдиний медичний кол-центр 24/7». Це вже було — 7 жовтня 2021 року на сесії ЛМР депутати підтримали ухвалу про медичну гарячу лінію. У Львові мав запрацювати медичний контакт-центр. Серед основних завдань такого Центру були:
• прийом звернень, скарг чи пропозицій з медичних питань;
• надання 100% зворотного зв’язку;
• щоквартальний розбір скарг та звернень комісією, яка мала б утворитися з-поміж
депутатів та працівників управління охорони здоров’я міста;
• надання підтримки та інформації пацієнтам, а також запис на медичні послуги тощо.
Незважаючи на те, що було виділено 2 млн грн, — контакт-центр не запустили, оскільки не змогли інтегрувати медичні інформаційні системи, а без цього неможливо провести онлайн- запис до лікаря.
6. Яку медичну інформаційну систему оберуть для об’єднаних закладів? Яку лабораторну інформаційну систему оберуть після приєднання?
Також в ухвалі йдеться про збереження кадрового потенціалу, а також те, що скорочення не передбачені.
7. Протягом якого часу скорочення не передбачені? Хто і яким чином гарантує, що скорочення не передбачені? Впродовж якого часу не з’являться дублюючі посади і не скоротять «зайвих» спеціалістів?
Д. Питання про формат, доцільність і терміни реформи
На основі аналізу тексту автори ухвали розглядали лише один сценарій – повне приєднання всіх 5 поліклінік до двох ТМО. Альтернатив не оприлюднили, порівняльного аналізу немає. По суті ця модель суперечить профілю ТМО 1, географії міста та здоровій конкуренції. Є логічніша альтернатива – переважна концентрація первинної ланки в ТМО 2 (яка є лікарнею планового лікування) з приєднанням меншої кількості поліклінік до ТМО 1 (яка є лікарнею інтенсивних методів лікування). Чи обговорювався альтернативний формат інтеграції?
8. Чи розглядався формат концентрації первинної допомоги в одному закладі (наприклад, нове ТМО первинки), з приєднанням вторинки до ТМО 1 та ТМО 2?
9. Які кількісні показники (КРІ) бралися за основу при виборі формату, пропонованого авторами ухвали? Які альтернативні формати розподілу поліклінік між ТМО 1 і ТМО 2 розглядалися, окрім пропонованого 3:2? Чому до ТМО 1 (інтенсивна, невідкладна допомога) приєднують три поліклініки, якщо первинна ланка мала б орієнтуватись на планове, профілактичне лікування – а це профіль ТМО 2? Чи проводився географічний аналіз відстані від кожної поліклініки до базових лікарень ТМО 1 та ТМО 2? Чи є порівняльна таблиця: навантаження, відстань, час доїзду, профіль послуг?
10. Чи є план Б на випадок зміни політики МОЗ/НСЗУ щодо відокремлення первинки (яке, за експертами, обов’язково відбудеться)? Чому не провести відкритий конкурс ідей серед експертів, медиків, громадськості щодо оптимального формату реформи?
“Ми не проти реформи та змін. Ми за реформу та зміни, які працюватимуть на пацієнта, а не на структуру. За останні чотири роки ми пройшли шлях від інтеграції 10 лікарень у два потужні ТМО, де Друге ТМО є кращою серед загальних лікарень України, а Перше ТМО є кращою за статистикою серед кластерних закладів України, і, можливо, надкластерних теж. Це не просто цифри чи чергова статистика. Це тисячі врятованих життів. Але медицина, особливо під час війни – це відповідальність. А Львів – не поле для експериментів НСЗУ, МОЗ чи когось іншого. Сьогодні наша відповідальність – не приєднати поліклініки, а зробити так, щоб вони працювали краще. Не для звіту. Для людей. І ми маємо відповісти на основне запитання: чи стане медицина ближчою, дешевшою, якіснішою – чи просто більш централізованою? Львів заслуговує на реформу з розумом”, – пише депутат Євген Кузик.