У Львові погасили марку, присвячену воїнам 67-ї окремої механізованої бригади
Під час війни історія пишеться не лише на фронті — вона закарбовується в іменах, обличчях і пам’яті. Саме з таким усвідомленням народилася ідея створення лімітованої серії марки, присвяченої воїнам 67-ї окремої механізованої бригади — живим і полеглим героям, якими пишається Україна.
Про це пише ЛОР.
Сьогодні поштову марку погасили у Гарнізонному храмі верховних апостолів Петра і Павла у Львові. Участь у церемонії взяли керівництво області, представники бригади, отці-капелани. Від імені Львівської обласної ради відвідав захід депутат та представник Уповноваженого з прав людини Тарас Подвірний.
Девіз марки — «Залізом і вогнем» — не випадковий. Це про шлях бригади, про війну такою, якою вона є насправді, і про ціну, яку доводиться платити за свободу.
Марка — невелика за розміром, але велика за змістом. Це не просто зображення. Це історія, зафіксована у знакові. На ній — українські воїни, які боронять державу, виконані у кольорах бригади. Це символ пам’яті, честі й тяглості боротьби.
«Ми зупинились на ідеї увіковічнити наших героїв та полеглих воїнів. Це герої, якими ми пишаємося. Марки уособлюють памʼять про них», — кажуть ініціатори проєкту.
Особливе значення марка має для самих військових. На ній — обличчя побратимів, з якими розпочинався бойовий шлях, тих, хто був поруч у найважчі моменти.
«Там, на марці, є наші побратими і герої, з якими ми починали шлях. Про цих героїв повинні знати всі. В першу чергу — це для них», — наголошує Уляна Кузик, начальниця рекрутингового центру 67 окремої механізованої бригади ЗСУ.
У час війни такі ініціативи стають не просто подіями — вони стають мостами між поколіннями. Пам’ять, зафіксована сьогодні, буде передана далі.
«Сьогодні пам’ятна подія. Такі заходи надзвичайно важливі, адже пам’ять — це найвища данина, яку ми можемо дати. Водночас, це наш захист надалі. Ми повинні пам’ятати про ті виклики, які несемо, і передавати цю памʼять нашим дітям. Лімітована серія марки 67-ї ОМБр — це ще один доказ того, що навіть у час війни Україна не припиняє творити свою історію. Залізом і вогнем — але з пам’яттю, гідністю і правдою», — підкреслює Тарас Подвірний.